Не закреслили душу віки,
Досі дивимось в очі Сварогу,
Досі дні наші, тижні й роки
Дістаються в лічбу Числобогу.
Зледащів тільки, певно, наш рід,
Чи то кращих вже Нава забрала…
Лиш Дажбогу хула: «Недорід!»
Скоро Велес візьметься за рало!
Бути в краї моєму добру, –
Хорс свою добре знає дорогу,
Нас іще захищає Перун,
І стихія живить Купалбога.
І народиться знов Коляда,
І Суражій поверне на Весну,
І як тала, могуча вода,
Мій народ із Ярбогом воскресне!
