Стихи

А ми свого не віддали, старих Богів своїх не знищили,
Ми їм хатину відвели, як прадідам – у домі Вічнім.

Я дивлюся в небо, там літають хмари,
За тими хмаринами – живуть Боги.
Я складаю требу – кладу до Алтару,
Жаркими іскринами сиплють вогні.

Я славлю великий Триглав -
Единство Богов во пределах
Ирийских целительных трав
И Прави, и Нави уделов.

Меж священных капищ Рода
Я пройду тропой заветной
В мир, где дышит Русь свободой,
Мир сокрытый, неприметный.

Поднимайся, Солнце великое,
Поднимайся, Русь многоликая!
Просыпайся, Хозяин тайги,
От врагов нашу Русь стереги.

На пути урочицы,
под путь урока.
Что урок сказал
урочица говорит,
лебедь
Миланские урочицы в гору.

1.
Ай, море, Ай! Что это, море, что? Кто это там?
/ Эхо/

2.
Скажи матери: пьют, пьют;
а мать их спрашивает: Кто, кто?
/ Цыплята и квочка/

Він прокинувся, очі розплющує…
Легко й пружньо, мов барс підіймається
І країну, що знав – наймогутніша,
Пильним поглядом він обдивляється.

В полон бере видіння мимоволі,
Як, відірвавшись од меча й сохи,
Стояли русичі в Сварожім колі,
І говорили мудреці-волхви:

Горить над Богом вогнище іскристо,
Яскріють зорі в росяній траві
Й вплітаються мов блискітки в намисто
Мелодії забуті і нові.

Страница 41 из 44

Отправить можно любую сумму

Часть 1

Часть 1

Древние боги