Возвращение Перуна

Над Києвом — щасливий гомін струн,
Бандура кличе на дніпровські схили,
Там казка ожила! І неба крила
Землі співають: — Там святий Перун!

Як часто я на берегах Дніпра
Величний образ снами обіймала,
У мрій питала, у пісень питала -
Чому царює забуття пора?

Боги чекали — квітами в траві,
Громами юними, дубів буянням,
Приходили росою на світанні
І вірили, що душі в нас живі.

Та в мить одну тінь десяти століть
Розтала, вмита сяйвом життєдайним,
І воля підіймається з кайданів -
Перунів полк на березі стоїть!

Кумира ми у Київ понесем,
Віків коріння славою озветься,
І правда запалає в кожнім серці
Торкнеться космос до земних осель...

Співаєм Славу! розтає туман,
З Перуном ми — у мудрості і силі,
І хвилі справедливості омили
Історії бурхливий океан!

Вже сонцем проростає в нашу кров
Живий вогонь! Там, зітканий з багаття,
Перунів меч — для недругів — прокляття,
Перунів дар — для русичів — любов!