Не закреслили душу віки,
Досі дивимось в очі Сварогу,
Досі дні наші, тижні й роки
Дістаються в лічбу Числобогу.
Людське серце – титан незборимий,
Три джерела в нім вічно живі,
Але ворог підступно, незримо,
Ллє отруту в глибини святі.
З усіх усюд щасливців і невдах
Вела сюди проторена дорога,
Де Вінниця постала на горбах
Вінцем прекрасним чарівного Бога.
Чаклує волхв.
Зійшлись русини в коло -
Богів кохані діти. Не раби!
Чаклує волхв, а чи чарує долю,
Чи кличе вільний люд до боротьби?!
Ми – діти Божі, отже, самі Боги, -
Що мусим пам’ятати повсякчас.
Моря, степи, ліси і перелоги
Боги-Отці залишили для нас.
Історія велична і кривава
Для щастя не кувала нам підков.
Згадаймо, браття, князя Святослава
І подвиги язичницьких полків.
Великдень – Свята Благодать
У Світлі Дажбожім скреса.
Виходять Великдень стрічать
Землиця, Народ, Небеса!
Славься Мара-матушка Владычица зимы,
Славься Темноликая идущая из тьмы.
Ты богиня древняя — Навная царица,
Днесе мы пришли тебе поклониться.
Будь Здрав ВсеБог Славянский то Народ!
Я Государь Народный жрец Славян
Владимир Богумил Вторый по Роду Голяков
Венчаю Вас Здесь и сейчас
на Святилище Велико Гнездо
Чтобы вам вновь собой повезло...
Когда замедлит Время бег коней,
Плеснёт в лицо волны озёрной свежесть,
И лодка носом зеркало разрежет
В потоке водном, как в потоке дней,

Поиск

Журнал Родноверие